Опис
Ікона з "личним" живописом постаті святого пророка Іллі, усе "доличне" відкарбоване на сріблястому металевому рельєфному окладі. Належить до іконографічного типу «Ілля Пророк у пустелі». В композиції пам'ятки поєднано мотиви двох біблійних епізодів: перебування пророка в пустелі біля потоку Хораф, де ворони приносили йому їжу, та перебування в печері на горі Хорив, де пророк удостоївся Божественного явлення. У центрі композиції ростове зображення пророка у звороті 3/4 праворуч (голова ліворуч), який сидить на камені у печері гори Хорив та дивиться на ворона з хлібом у дзьобі, який летить до нього (фігура птаха угорі ліворуч, накладна, золотистого кольору). Пророк босий, у плащі із овечої вовни - мілоті, зі шкіряним поясом, що вдягнутий поверх нижнього одягу; він спирається на посох. Навколо голови накладний металевий фігурний німб золотистого кольору з рослинним орнаментом. На окладі постать Іллі в печері оточена символічним зображенням дерев. По периметру окладу широка рамка з геометричним "хрещаним" орнаментом, у кутах якої - квіти, вписані у кола. Угорі над зображенням дерев напис церковнослов'янською мовою: "Святий пророк Ілля". На звороті дошка скріплена двома урізними горизонтальними шпонками.
Ікона була написана у 16 ст., а оклад виготовлений у 19 ст. Ікона належала до довоєнної колекції Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди.
Легенда: Святий пророк Ілля жив у IX ст. до н.е. Він походив з ізраїльського міста Фесфії (Тішбе). Він вів суворе, аскетичне життя, був віданний Богові. Ілля активно виступав проти ідолопоклонства, яке панувало в Ізраїльському царстві за царя Ахава та його дружини Єзавелі, і закликав народ повернутися до поклоніння єдиному Богові. За молитвою пророка на землю прийшла тривала посуха. За Божим повелінням Ілля усамітнився біля потоку Хораф, де ворони приносили йому хліб і м’ясо. Коли потік висох, пророк оселився в домі вдови в Сарепті Сидонській. За його молитвою в домі не закінчувалися борошно та олія, а після смерті син вдови був повернений до життя у відповідь на молитву пророка.
Після трьох років посухи Ілля на горі Кармил виступив проти жерців Ваала. За його молитвою з неба зійшов вогонь на жертовник Господній, після чого пішов довгоочікуваний дощ.
Переслідуваний царицею Єзавеллю, пророк вирушив до гори Хорив, де усамітнився в печері та удостоївся Божественного одкровення. Там Господь доручив йому продовжити пророче служіння та обрати своїм наступником Єлисея. Згодом пророк також виступив проти несправедливості, коли за наказом цариці Єзавелі простого ізраїльтянина Навуфея було неправдиво звинувачено та страчено, щоб цар Ахав міг заволодіти його виноградником. Ілля викрив злочин царя та передрік покарання йому та його дому. Наприкінці земного життя Ілля був живим узятий на небо у вихорі на вогненній колісниці, запряженій вогненними кіньми. Пророк Ілля традиційно шанується як ревний поборник віри та особливий молитовник під час посухи й стихійних лих.