Опис
У центрі ікони зображена Божа Мати на смертному ложі, вкритому червоною тканиною. Вона лежить зі складеними на грудях руками, одягнута у чорну туніку та червоний мафорій, навколо голови - золотистий круглий німб.
За ложем зображений Ісус Христос у червоному хітоні та темному гіматії, який дивиться на Божу Матір, тримаючи у руках сповиту дитину - символічне уособлення душі Богородиці.
Біля узголів'я та узніжжя ложа стоять шість та п'ять апостолів відповідно. Іоанн Богослов припав до ложа біля голови Богородиці. Обабіч Ісуса Христа два ангели з убрусом у руках. Позаду сцени Успіння (у верхніх кутах ікони) зображені великі червоні будівлі з розквітлою трояндою на фронтоні.
Фон ікони зелений. Унизу ліворуч - прямокутний отвір для святих мощей. По периметру ікони чорною фарбою позначена рамка, на якій праворуч і ліворуч розташований рослинний орнамент золотистого кольору.
На іконі - написи церковнослов'янською мовою. Угорі на рамці: "УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ І ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ [...]", унизу : "ІСТИННЕ ЗОБРАЖЕННЯ ... ЧУДОТВОРНОГО ... Є НАД ЦЕРКОВНИМИ ВРАТАМИ У ВЕЛИКІЙ ЦЕРКВІ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ...".
Праворуч від отвору для святих мощей - напис на тканині, що вкриває ложе Божої Матері: "[МО]"ШИ [ПР... ПР... МЄНА...АВР... АЛБЫ ПРЄ... СИЛВ...]".
Над німбом Божої Матері напис: "МР. ϴУ"; біля німба Ісуса Христа: "ІИС", "ХС".
Дошка ікони посилена двома вертикальними урізними шпонками.
На зворотному боці ікони міститься напис: ".... Булгакову. Сделать ризу белую лучшей чеканной работы; платье на Спасителе и Богоматери и парчу накладным вызолоченным обыкновенно, дверку надо вырезать листом сделать простую и вызолоченную, венцы на Богоматери, Спасителе и двух ангелах в лучах фарбованным. Надпись вверху и над мощами вырезать как можно правильней и безошибочно. Доставить на Крещенскую ярмарку в [м...] 1848 года. Задатку получено 64 р. 17 коп.".
Ікона створена у 1848 р.
Ікона входила до колекції Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. Під час Другої світової війни була евакуйована та повернута до Харкова у 1944 р.