Опис
На іконі постегневе, у звороті 3/4 ліворуч зображення Божої Матері, яка лівою рукою вказує на Немовля Ісуса Христа, що сидить на її правій руці; нижче - зображення третьої руки, пальці якої торкаються зап'ястку лівої руки. Божа Матір одягнута у темний хітон та мафорій, що мають золотисті облямівки. Ісус Христос зображений на повний зріст, у звороті 3/4 праворуч. Він одягнений у хітон темних кольорів та золотистий гіматій, правою рукою благословляє, а у лівій руці тримає сувій. Навколо голів Божої Матері і Ісуса Христа німби. Ліворуч та праворуч від німбу Богоматері напис церковнослов'янською мовою: "Матір Божа". Ліворуч від хрещатого німбу Ісуса Христа напис "Ісус Христос". Ікона темно-брунатного кольору, з широкою рамкою по периметру. На звороті дошка скріплена двома урізними горизонтальними шпонками.
Ікона входила до довоєнної колекції музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди. У роки Другої світової війни була евакуйована та повернута до Харкова у 1944 р.
Легенда: у VIIІ ст. візантійський імператор Лев ІІІ Ісавр очолив рух іконоборства та виступив проти богослова Іоанна Дамаскіна, який написав три трактати на захист шанування ікон. Іоанн Дамаскін служив при дворі халіфа аль-Уаліді, тому Лев ІІІ нічого не міг заподіяти богослову. Імператор сфабрикував лист, у якому нібито Іоанн запропонував імператору допомогти завоювати Дамаск. Дізнавшись про це, халіф наказав відтяти руку Іоанна та виставити її на загальний огляд. Після відсікання Іоанну віддали йому його кисть, молитва богослова перед іконою Богородиці допомогла зціленню. Сталося диво та кінцівка зрослася. У якості подяки Іоанн Дамаскін прикріпив срібну прикрасу у формі руки до ікони. Таким чином, ікона отримала назву "Троєручниця".