Озерянська ікона Божої Матері

Ікона відноситься до типу Одигітрія (від грец. "Провідниця").

На іконі зображена Божа Матір з Немовлям Ісусом, яка правою рукою вказує на Немовля,  а лівою турботливо  підтримує його. Ісус Христос сидить на її руці, правою рукою благословляє, а в лівій тримає Євангеліє.

Зображення Божої Матері постегневе, у звороті 3/4 праворуч, дитина  зображена на повний зріст у звороті 3/4 ліворуч. Божа Мати одягнута у червону туніку з золотою облямівкою та темно-синій мафорій з видимою зіркою Приснодіви.  Ісус Христос одягнений у червоний хітон. На головах Богородиці та Немовляти  золотисті корони, навколо голів круглі золоті німби.

Німби Богородиці та Немовляти накладаються один на одний і по контуру підкреслені 9 золотистими зірками. 

Рамка образу -  червоного кольору, позначена золотистою стрічкою з елементами рослинного орнаменту. 

Тло ікони - темно-червоне. Угорі у лівому і правому кутах - напис церковнослов'янською мовою  "Зображення Чудотворної ікони Пресвятої Богородиці", орієнтований по вертикалі та горизонталі. 

На звороті ікона посилена двома врізними горизонтальними шпонками.

Ікона входила до колекції Музею Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. Під час Другої світової війни була евакуйована та повернута до Харкова у 1944 р.

Легенда: Озерянська ікона Божої Матері вважається головною святинею та покровителькою Харкова і Слобожанщини. 
Ікона веде свою історію ще з кінця 17 ст. Легенда свідчить, що ікону було знайдено місцевим косарем у лісі поблизу Озерян. Під час роботи він помітив святий образ, що частково опинився на його косі, а частково – під корінням дерева поруч, де також палала свічка. Занісши ікону додому, чоловік помолився перед нею, але на ранок знову побачив її на місці явлення – цілісну й непошкоджену. На місці явлення ікони згодом виникла обитель, що отримала назву Озерянської, де знаходилася чудотворна ікона Богоматері, названа також Озерянською, від якої стали відбуватися чудеса. У 1794 р. ікона була перенесена в Преображенський Курязький монастир. 
Місцеві жителі почали звертатися до цього образу як до чудодійного.  Найбільше чудес Озерянський образ явив під час холерної епідемії 1871 р., коли її несли вулицями Харкова, аби оберегти мешканців. Люди різних конфесій відчули її захист та спокій, і навіть іновірці зверталися до ікони у надії на допомогу. Це стало справжнім об’єднанням для жителів регіону, незалежно від віросповідання.
На пожертви мешканців міста в кінці 19 ст. на території Покровського монастиря була зведена Озерянська церква. В ній, після освячення 21 листопада 1896 р., перебувала чудотворна ікона під час принесення її на зиму з Курязької обителі.
Оригінал ікони, на жаль, було втрачено в у 1930-х рр. під час радянських репресій, але відомо, що список святого образу продовжує дивувати численними зціленнями й надихати вірян на духовний подвиг. Відомо, що особливе шанування Озерянської ікони залишається живим і до сьогодні, вона є символом надії для багатьох українців.
Ікона Озерянської Божої Матері, як невичерпне джерело благодаті та сили, залишається важливим духовним символом, а вшанування її образу – закликом до єдності, віри та миру.