Антимінс

Предмет являє собою прямокутне полотнище світлої тканини з візуалізованим запрацьованим краєм (поздовжні смуги світло-зеленого відтінку). На лицьовому боці вміщено відбиток гравюри, надрукований чорною фарбою.  Композицію оточує пишна рокайлева картушна рамка з асиметричними завитками аканта, вазами,  півнем та знаряддями страстей Христових. У центральному клеймі - багатофігурна сцена «Покладення до гробу / Оплакування»:  тіло Христа з німбом у стегновому покрові покладене на кам'яний саркофаг, довкола —  Богоматір, жони-мироносиці, Йосиф Аримафейський та Никодим, юний апостол, два ангели по боках; при підніжжі гробу зображено терновий вінець та посудину для мира. Угорі, у  хмарах — трикутник з «всевидящим оком»  у сяйві.  У нижніх кутах композиції представлені сидячі постаті чотирьох євангелістів зі своїми символами; між ними по центру — зображення потира.

Композиція супроводжується друкованими написами церковнослов'янською мовою. У верхньому картуші читається: «Сей Антимінсъ. Єсть трапеза сщенная на приношенїя безкровныя жертвы въ Бжественнѣй Литургїи, освятися Блгодатїю Пресвятаго Дха, сего ради преподается власть сщеннодѣйствовати на немъ во Храмѣ…». Нижче цього тексту рукописний напис чорнилом: " .... Чудотворца Димитрія Митрополита Ростовського". У нижньому картуші друкований текст: «Повелѣнїемъ Бгочестивѣйшїя Самодержавнѣйшїя Великїя Гдрни Ншея Iмператрицы Елисаветы Петровны Всея Россїи, блгословенїемъ же Стѣйшаго Правителствующаго Сvнода сщеннодѣйствованъ Преосщеннымъ …», з рукописними вставками чорним чорнилом "Димитрїемъ архієпіспомъ Новгородскимъ", далі  «въ Бгоспасаемомъ Градѣ …Санктпетербурге» , «Лѣта» "1751" "Мца" "Сентября 8 дня".

Предмет надійшов до музею у 1956 р.

Анотація: антимінс — освячений літургійний плат із зображенням покладення Христа до гробу. Антимінс розміщується на престолі і обов'язковий при звершенні Божественної літургії у православній традиції.

Антимінси виготовляли шляхом друку (гравюра на тканині)  священних зображень та спеціальних текстів, зі звороту нашивали крихітний мішечок із частинкою мощів святого, змішану з сумішшю воску, ладану та інших пахощів. Готовий плат на лицевому боці власноруч підписував і остаточно освячував єпископ, вказуючи храм, дату і своє ім'я. Після чого антимінс ставав дозволом на проведення Літургії.