Антимінс.

Антимінс являє собою прямокутне  полотнище білої шовкової тканини (атлас) з друкованим зображенням чорною фарбою. У центрі композиції — розгорнута багатофігурна сцена «Покладення до гробу»: тіло Христа з написом на німбі  «Ѻ ѡ н» лежить на плащаниці на кам'яному ложі,  довкола - скорботно схилені постаті Матері Божої та святих  Іосифа,  Іоанна Богослова, Марії Клеопової,  Марії Яківової, Марії Магдаліни та  Никодима. Фігури супроводжуються надрукованими кириличними підписами на німбах. Обабіч - пара  Ангелів Господніх. Над ложем підноситься  Голгофський хрест з титлом «І.Н.Ц.І» ("Іісус Назарейський, Цар Іудейський") та терновим вінцем. Позаду хреста - хмари із зображенням херувимів та Святий Дух у вигляді голуба у променях сяйва.  У чотирьох кутах вміщено зображення чотирьох євангелістів (Матвій, Іоанн, Марко, Лука) зі своїми символами та з підписами на німбах; у бокових картушах  — знаряддя Страстей (драбина, спис, тростина, ліхтар, стовп із півнем, посудина, кошик тощо). 

У верхній частині — у картуші друкований текст церковнослов'янською мовою: "Цей Антимінс. Це є трапеза священна на принесення безкровної жертви  В Божественній Літургії освятися Благодаттю Пресвятого Животворчого Духа Цього заради надається влада священнодіяти на ньому  у Храмі". Нижче рукописний текст чорним чорнилом: "Святого Миколи Чудотворця в ... монастирі". 

У нижньому картуші друкований текст: «Повелѣнїемъ Бгочестивѣйшїя Самодержавнѣйшїя Великїя Гдрни Ншея Iмператрицы Елисаветы Петровны Всея Россїи, блгословенїемъ же Стѣйшаго Правителствующаго Сvнода сщеннодѣйствованъ Преосщеннымъ Стефана ... Псковскаго и Нарвинского в Богоспасаемом Граде Пскове лета 1744 мая в 29 день».  Під рамкою рукописний напис: "Смирений Стефан Єпископ Псковський та Нарвинський".

Предмет надійшов до музею у 1956 р.

Анотація: антимінс — освячений літургійний плат із зображенням покладення Христа до гробу, Антимінс розміщується на престолі і обов'язковий при звершенні Божественної літургії у православній традиції.

Антимінси виготовляли шляхом друку (гравюра на тканині)  священних зображень та спеціальних текстів, зі звороту нашивали крихітний мішечок із частинкою мощів святого, змішану з сумішшю воску, ладану та інших пахощів. Готовий плат на лицевому боці власноруч підписував і остаточно освячував єпископ, вказуючи храм, дату і своє ім'я. Після чого антимінс ставав дозволом на проведення Літургії.