Оклад від списку ікони Божої Матері Самарської (Новокодацької).

Оклад виготовлений зі срібної  пластини з позолотою, має вирізи під  "лицевий" живопис. Усе "доличне" викарбуване  у полі окладу, обведеному рамкою з рослинним орнаментом.

Зображення складається з двох частин. Верхня частина, більша за розміром, містить зображення Божої Матері, праворуч від якої -  Голгофа з Головою Адама,  розіп'ятий Христос на тлі Другого Єрусалимського храму та гроб. На хітоні і мафорії Богородиці -  накладні зірки зі вставками бордового, зеленого та прозорого кольорів. Руки Божої Матері складені у молитовному жесті, а серце пронизує меч. Ліворуч від Богородиці -  стовб, перевитий мотузками,  тростина з губкою та спис, угорі на стовпі - півень. У лівому верхньому куті ікони - місяць, у правому - сонце  у хмарах та літери "МР" "ϴУ" у рельєфних прямокутниках. На нижній, меншій, частині окладу  зображені людська рука, цвяхи, молоток та кліщі  на овальній тарелі, тернова різка,  вінець, чаша, глек, ліхтар та риза з жеребами. У нижній частині окладу - місце для кріплення пластини з текстом (зараз відокремлена): "Краткоє повѣствованіє . Икона пресвѧтой Богородицы славитсѧ съ 1736 году следовотєльно отъ того врємєни протєкло донынѣ  сто л. Ликъ СБ ик.  потємнѣлъ ϖ пожара во пламени бывъ уцелела.»

Оклад належав до довоєнної (до 1941 р.) частини колекції Історичного музею, у 1941 р. був евакуйований, а у листопаді 1944 р. повернутий до Харкова.

Легенда: Самарська ікона Пресвятої Богородиці - це християнська православна ікона, яка була святинею Запорізького козацтва в Наддніпрянській України.

Ікона з'явилася в селі Нові Кодаки, недалеко Катеринослава, приблизно в XVIII столітті. Її походження, як вважають, лежить на сході. До середини 1760-х років ікону зберігали в місцевій церкві Святого Миколая. Вона приваблювала багатьох паломників і славилася чудесами.