Вінець вінчальний.

Вінець виготовлений з металу сріблястого кольору, фрагментований. Має вигляд широкого обруча, прикрашеного  унизу пояском з  імітацією вставок з дорогоцінного каміння та дрібних квіток, над яким - стилізоване  променисте сяйво  навколо втрачених вставок, розташоване навперемін з 4 медальйонами з крапковим орнаментом по контуру, у яких намальовані лики святих.  Зображення на трьох медальйонах втрачені, на четвертому - [свята великомучениця Катерина], яка тримає пальмову гілку у правій руці. 

Вінець належав до довоєнної колекції Музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди. У роки Другої світової війни був евакуйований та повернутий до Харкова у листопаді 1944 р.

Легенда: Вінець вінчальний - це спеціальний головний убір, який священний покладає на голови нареченого та нареченої під час Таїнства Вінчання. З 18 ст. вінці почали виготовляти у вигляді корон. На вінці нареченої поміщали зображення Богородиці, на вінці нареченого –  Святителя.

Вінці символізують Божу Славу, царську гідність новоствореної християнської сім'ї як "домашньої Церкви", а також нагороду молодятам за дотримання дошлюбної чистоти.