Хрест кипарисовий у металевій оправі.

Хрест напрестольний, чотирикінцевий, кипарисовий у фігурній металевій оправі. На лицьовому боці - сцена "Розп'яття" на тлі міських будівель. Над Розп'яттям, угорі поміщена фігура благословляючого Бога Саваофа з розбіжними променями, навколо його голови - трикутний німб. Під Розп'яттям, унизу - зображення Голови Адама на Голгофі. На лівому рамені зображена Мати Божа, а на правому -  Іоанн Хреститель. У нижньому подовженому рамені - постать святителя  Миколая, який правою рукою благословляє, а у лівій  - тримає Євангеліє. На звороті — композиція «Богоявлення (Хрещення)»: у центрі оголений Христос у водах Йордану, ліворуч - ангел із покровом, праворуч -  Іоанн Предтеча, у верхньому рамені - Святий Дух у вигляді голуба у сяйві, у нижньому рамені — свята Варвара з чашею у руці. Металева оправа має розвинений бароково-рокайлевий силует із криволінійними завершеннями рамен, пишними мушлеподібними та рослинними завитками, низкою перлинних обідків уздовж внутрішнього обрамлення різьблених полів, а також відходячими від рамен променями-«сяйвом». 

Хрест належав до довоєнної (до 1941 р.) частини колекції Історичного музею  імені Г. С. Сковороди. У 1941 р. був евакуйований та повернутий до Харкова у листопаді 1944 р.