Предмет юдейського культу.

Предмет являє собою невеликий настільний виріб ажурної конструкції на низьких профільованих ніжках. Верхня частина має фігурний хвилястий верхній край. Корпус утворено суцільним ажурним металевим полотном, виконаним у техніці філіграні із застосуванням зернистих спіралей та петельчастого обрамлення по краях. Основними мотивами орнаменту є симетричні серцеподібні картуші, заповнені дрібними завитками та кільцями зі скрученого дроту, а також розетки у вигляді квіток-«ромашок» із гладенькими овальними та круглими медальйонами в центрі й накладні ромбоподібні гладенькі пластинки. У центрі нижнього поясу вміщено ажурний фігурний картуш складної форми з переплетеним рослинним мотивом, який може містити монограму. На звороті суцільна металева пластина-основа з дрібним «шашковим» гравійованим тлом; до неї за допомогою квадратних гайок прикріплено декоративні накладки лицьової частини. 

Предмет належав до довоєнної (до 1941 р.) частини колекції Історичного музею. У 1941 р. був евакуйований, а у листопаді 1944 р. повернутий до Харкова.

Анотація: ймовірно, даний предмет є фрагментом ханукії.

Ханукія бо менора Хануки («ханукальний світильник», дев'ятисвічник) — світильник, який запалюють протягом восьми днів свята Ханука. Вісім з дев'яти гілок тримають світильники (свічки або масляні лампи), які символізують вісім ночей свята. Дев'ята гілка тримає свічку, яка називається шамаш ("помічник" або "слуга"), що використовується для запалювання інших восьми. Ханукальна менора вшановує, але відрізняється від семигілкової менори, що використовувалася в древньому Єрусалимському Храмі. Разом із семигілковою менорою та Зіркою Давида, вона є одним із найбільш широко відтворюваних предметів єврейського церемоніального мистецтва.