Ікона. «Микола Чудотворець (літній)»

На іконі поясне фронтальне зображення святого Миколая Чудотворця, з високим відкритим чолом, світло-брунатним коротким волоссям, вусами і невеликою борідкою. Він одягнутий у єпископське облачення: підризник синього кольору, червоний з золотистими квітами фелон та омофор бузкового кольору з золотистими хрестами. Права рука складена у благословляючому жесті, а у лівій він тримає розгорнуте Євангеліє.  Навколо голови -  німб круглої форми у вигляді червоного тонкого кола, ліворуч та праворуч - напис церковнослов'янською мовою: "Святий Микола Чудотворець".  У верхніх кутах ікони у хмарах - зображення Ісуса Христа, який подає Євангеліє,  та Богоматері, яка  подає омофор. Ісус одягнутий у червону туніку, синій гіматій, навколо голови - хрещатий німб;  права рука складена у жесті благословення. Богородиця одягнута у синю туніку та червоний мафорій, навколо голови - круглий німб.  Поле образу замкнене у тонку прямокутну червону рамку.  Фон ікони золотистого кольору, з м'яким переливом, поле рамки та німб оздоблені рослинним орнаментом, периметр ікони підкреслений  золотисто-червоним контуром.

Легенда: у народній традиції назва "літній Миколай"  має на увазі не стільки час події, скільки зображення Миколая без митри.

Традиція почитання  святого Миколая на українських землях бере свій початок ще з часів офіційного прийняття християнства у Київській Русі.

До Миколая Чудотворця звертаються з проханням про допомогу, захист дітей, збереження родини та полів від пожеж. Він є покровитель мандрівників, моряків, землеробів, бджолярів та дітей, захисником бідних, хворих та засуджених.