Опис
На іконі по центру - ростове зображення святого Миколи Чудотворця Літнього, обабіч якого - вибрані святі. Ліворуч - святі апостоли Павло (з книгою у правій руці) та Пилип; праворуч - князь Михайло Чернігівський (з мечем у правій руці) і святий преподобний Ніфонт (з сувієм у правій руці). Вони повернуті обличчями до святого Миколи Чудотворця, їхні ліві руки (у Пилипа- права) притиснуті до грудей. Над Миколою Чудотворцем у хмарах і сяйві - зображення Ісуса Христа. Праворуч від нього святий мученик Воніфатій, ліворуч - святий великомученик Георгій Переможець, які благословляють правою рукою усіх присутніх. Кольорове рішення ікони насичене, переважають жовтий і золотистий (тло, німби) та червоний (гіматії, фелон, мантії) кольори.
Дошка ікони посилена двома врізними шпонками.
Ікона була затримана Бориспільською митницею, надійшла до фондів ХІМ за рішенням Державного митного комітету України, Національного комітету з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України у 1995 р.
Легенда: На іконі «Святий Микола з вибраними святими» у центральній частині зображено архієпископа Мир Лікійських, навколо якого розміщені образи інших святих. Такі ікони створювали для домашнього або храмового молитовного заступництва. На них часто зображували людей із різними характерами, життєвими шляхами та поглядами, об’єднаних вірою в Ісуса Христа, образ якого розміщувався над усіма святими.
Поряд зі святим Миколаєм іконописець зобразив апостолів Павла та Пилипа, святого мученика князя Михайла Чернігівського, святого преподобного Ніфонта Кіпрського, святого мученика Воніфатія та святого великомученика Георгія Переможця.
Святий апостол Павло не належав до числа Дванадцяти апостолів і спочатку переслідував християн. Але дорогою до Дамаска пережив зустріч із Христом, яка повністю змінила його життя. Із переслідувача він став великим апостолом і проповідником Євангелія. Павло проповідував Христа в багатьох країнах і залишив Церкві послання, що увійшли до Нового Завіту.
Святий апостол Пилип був одним із перших, кого Ісус покликав Собі в учні. Після Вознесіння Господнього він присвятив своє життя проповіді Євангелія. За церковними переказами, молитвою умертвив величезного змія в язичницькому храмі Ієраполя та зцілив укушених людей.
Святий мученик Михайло Чернігівський — князь, який став мучеником за віру. У часи монгольської навали він опинився перед вибором: виконати язичницький обряд або залишитися вірним Христу. Михайло відмовився зректися своєї віри, хоча знав, що це може коштувати йому життя, і прийняв мученицьку смерть.
Святий преподобний Ніфонт Кіпрський був єпископом, чиє життя кардинально змінилося — від глибокого духовного падіння до великого подвижництва й отримання рідкісних пророчих дарів.
Святий мученик Воніфатій пройшов шлях до Христа через покаяння. У молодості він жив гріховним життям, але зустріч із мучениками, які мужньо сповідували Христа, змінила його самого. Воніфатій вирушив до місця страти християн, щоб привезти їхні мощі, але, побачивши їхню мужність і вірність Христу, сам відкрито сповідав свою віру та прийняв мученицьку смерть.
Святий великомученик Георгій Переможець був воїном, відомим своєю мужністю під час гонінь на християн. Найвідоміший переказ про нього — «Чудо про змія», де святий верхи на коні вбиває списом дракона, рятуючи царську дочку.